Wystawa Oleny Kayinskiej „Porih”

Na wernisażu przedstawione zostaną 23 obrazy projektu «Porih», które Olena stworzyła w ramach rezydencji artystycznej Culture Moves Europe w Fundacji Widowisk Masowych w Krakowie.
Seria «Porih» ma na celu wyświetlenie, określenie oraz walidację przeżyć oraz emocji Ukraińców, którzy przez pełnoskalową inwazję rosji na Ukrainę wymuszeni zostali do opuszczenia swoich domów w poszukiwaniu nowego. Każdy obraz połączony jest z dwiema narracjami tekstowymi – pierwszą jest poezja z portalu "Posestry" (https://posestry.eu/), wykorzystana dla zainspirowania powstałego obrazu, drugim jest osobisty tekst Oleny, który jest opisem poszczególnego obrazu.
Wszystkie obrazy są do nabycia. 30% od sprzedaży skierowana jest na pomoc Siłom Zbrojnym Ukrainy. Zwyciężymy wroga razem.

Eksplikacja projektu «Porih»:
Kiedy opuszczaliśmy dom wiedzieliśmy, że nie wrócimy, bo nie będziemy mieli gdzie. Odwiązywaliśmy krowy i konie i puszczaliśmy je do lasu. Przepraszaliśmy kotów, po raz ostatni głaskaliśmy słowików, ścinaliśmy jabłonie i śliwy, zakopywaliśmy krynice, paliliśmy poduszki.
Wiedzieliśmy, że przeprowadzamy się na obczyznę i możliwie zabraknie nam całego życia, by tam ukształtować nowy dom. Szliśmy w najem jak bezdomni. Staliśmy w kolejkach na granicy, tuliliśmy do siebie dzieci i psy, trzymając w ręku klatki z ptakami. Mieliśmy omal ciuchów, więcej byśmy po prostu nie unieśliśmy.
Spaliśmy w szkołach, pod mostami, w obcych domach. Nieśliśmy wojnę w sobie a ona sączyła się przez nasze oczy, a my te oczy chowaliśmy opuszczając w dół. Czy się nam cieszyli? Nie wiemy.

O Olenie:
Olena Kayinska, malarka, pracuje w nurcie intelektualnego prymitywizmu, tworząc wizualno-tekstowe narracje o charakterze filozoficznym i psychologicznym.
Tematami badań artystycznych Oleny są trauma oraz odnowienie się po traumie, psychosomatyczne leczenie, głębia wewnętrznego, kompleksowość i wielowarstwowość człowieka, przez którą żyjemy, wiedząc o tym, że nie jesteśmy wiecznymi bytami.
W swojej praktyce artystycznej Olena często korzysta z pojęcia wewnętrznej walki oraz dychotomii. Żyjąc, człowiek ma być ostrożny i dobrze uzbrojony. Trzeba sprawnie odbijać ataki, szybko biec, by zdążyć, i mocno walczyć, by wywalczyć swój kawał świata. Tu nie ma miejsca dla żalu i słabości – trzeba być silnym i przetrwać.
Inna strona człowieka w codziennej walce jest dobrze schowana. Ta strona co pozostała ze wczesnego dzieciństwa, i nie stała się rudymentarną. Strona, która przeszła w głąb, w inny wymiar, w metafizyczną przestrzeń, za granicę. Jest zaiste piękna. To wrażliwość.
Olena Kayinska wzięła udział w ponad 100+ wystawach, festiwalach sztuki współczesnej oraz rezydencjach artystycznych gdzie przedstawiła 13 osobistych projektów. Jej obrazy znajdują się w muzeach oraz kolekcjach prywatnych w Ukrainie, Polsce, Finlandii, Niemczech, Holandii, Słowacji, Węgrzech, Stanach Zjednoczonych oraz Turcji.
Więcej o Olenie - https://www.olena-kayinska.com/

10 лютого 2025 року у Палаці Кшиштофори – відділі Музею Кракова о 18:00 відбудеться відкриття персональної виставки Олени Каїнської.
На виставці буде представлено 23 картини із циклу «Поріг», який Олена створила в рамках мистецької резиденції в Fundacja Widowisk Masowych у Кракові.
Цикл «Поріг» має на меті висвітлити, окреслити та обґрунтувати переживання та емоції українців, які з початком повномасштабного вторгнення росії змушені були покинути свої домівки та вирушити на пошуки нового дому. Кожна із картин поєднана з двома текстовими наративами – першим є поезія із порталу "Посестри" (https://posestry.eu/), використана для натхнення та пошуку художніх образів, другим є власний текст Олени Каїнської, який слугує описом символіки тої чи іншої картини.
Всі картини на виставці можна буде придбати. 30% від продажу перераховується на потреби ЗСУ. Поборемо ворога разом.

Експлікація проєкту «Поріг»:
Коли ми покидали дім, ми знали, що не повернемось, бо не буде куди. Ми відв’язували корів та коней і відпускали їх у ліс. Ми просили пробачення у котів, гладили ластівок востаннє, рубали яблуні та сливи, закопували криниці, палили подушки.
Ми знали, що ми йдемо на чужину і що може в нас не вистарчить того життя, щоб там заснувати новий дім. Ми йшли в найми, як жебраки. Ми стояли в чергах на кордонах і тулили до себе дітей і собак, тримали в руках клітки з птахами. У нас було мало речей, бо більше ми не годні були нести.
Ми спали в школах, під мостами, в чужих хатах. Ми несли війну у собі і вона просочувалася через наші очі, і ми ті очі ховали і опускали додолу. Чи були нам раді? Не знаємо.

Про Олену Каїнську:
Олена Каїнська, художниця, працює в жанрі інтелектуального примітивізму, створюючи візуально-текстові наративи філософського та психологічного характеру.
Темами мистецьких досліджень Олени є травма та пост-травматичне відновлення, психо-соматичне зцілення, внутрішня глибина, складність та багатошаровість людини, яка проживається нами поруч із знанням про те, що ми скінченні істоти.
В своїй мистецькій практиці Олена Каїнська часто використовує поняття внутрішньої боротьби та дихотомії. Живучи, людина мусить бути обережною і добре озброєною. Треба справно відбиватись від атак, швидко бігти, щоб встигнути, і сильно битись, щоб відвоювати собі шмат землі під сонцем. Тут немає місця для жалю до себе та слабкості – треба бути сильним і вижити.
Інша сторона людини в повсякденній боротьбі старанно маскується та приховується. Та сторона, яка залишилась з глибокого дитинства, та не перетворилась на рудимент. Сторона, яка перейшла вглиб, у інший вимір, у простір підсвідомого, за межу. Вона безумовно красива. Це вразливість.
Олена Каїнська брала участь у 100+ виставках, фестивалях сучасного мистецтва та мистецьких резиденціях, і виставила 13 персональних проектів. Її картини зберігаються у музейних фондах та приватних колекціях в Україні, Польщі, Фінляндії, Німеччині, Нідерландах, Словаччині, Угорщині, Сполучених Штатах та Туреччині.
Більше про мистецьку практику Олени – https://www.olena-kayinska.com/